психотерапевт
У перерві між клієнтами незнайома п’ятирічна жінка навчила мене, як упіймати й лизнути джмеля, так щоб він:
– не вкусив;
– дзижчав здивовано, але не ображено;
– впав у клумбу.
Ловила сама, мені залишалося лише лизнути. Вдалося не все.
З наступним клієнтом говорили про те, як не вестися на шалені жіночі фантазії, які маєш втілити саме ти й негайно.
Мені було що сказати. Я тепер експерт.
Вони можуть посваритися з вами назавжди у вашу відсутність.
– А можна післяплатою?
– Ми так заплутаємось.
– Але ж я не знаю вас…
І я собі думаю, а може спершу книгу вислати, а потім гроші чекати? Отак і запропоную. Так мені простіше. Це чудова думка, треба її перекурити.
Повертаюсь. У вайбері 20 повідомлень.
… а ви мене ігноруєте
… а значить ви не дбаєте
…… та видаліть моє замовлення
… і номер
… і велике дякую і вибачте, хо потурбувала!
Чоловіки ще небезпечніші. Вони все це роблять мовчки.
(наслідування Тетяні Петкової)
Я б не носив одяг, неприємний для шкіри. Навіть мінімально емпатичний чоловік відчуває незручність поруч із жінкою, затягнутою в щось на зразок наждачки з блискітками.
Я б не насилував свою зовнішність. Чоловіки люблять відверто худих, струнких, повних, пишних, розкішних, за умови, що вони спокійно та щиро люблять себе такими. А от сукня, яка ось-ось вибухне від активів і не дає їм дихати, викликає тривогу. Чоловіки люблять маленькі груди, середні груди, великі груди. Вони просто люблять груди. Але вони лякаються членоушкодження. Сказане про груди, вірно про попу та талію. Довгі ноги – це жіночно, короткі – зворушливо жіночно, повні губи – спокусливо, тонкі – вишукано та виразно. Повні та тонкі одночасно – дисонанс, який рідкісний чоловік витримає.
Я б не насилував свій вік. Ніхто не бачить, скільки вам років, але всі бачать, скільки у цих роках вас.
Я б не давав чоловікові більше одного доручення раз частіше одного разу на рік. Відверто висловлені бажання вітаються у будь-якій кількості з будь-якою частотою.
Я б ніколи не говорив «ти впораєшся» і «я вірю в тебе». Достатньо того, що я сам у себе вірю. Або обґрунтовано сумніваюся, бо навіть не візьмуся. І я не збираюся справлятися, просто почну, продовжу та закінчу роботу, етап, історію. Не потрібно додаткових очікувань та відповідальності, її й так вистачає у «суворому чоловічому» світі.
Я ніколи не говорив би «я з тобою». Якщо це так, то я знаю. І вдячний за це. І цю подяку вже висловив, якщо що.
Я б не готував для чоловіка нічого складнішого за омлет з яйцями. Чоловік відчуває збентеження, сором і вину, якщо з’їдає страву швидше, ніж вона готувалася.
Я давав би чоловікові час на ввічливість. Нам не важко відчинити двері або підняти важку сумку, але нам потрібен час, щоб зрозуміти, в який бік вони відкриваються і де у них ручка. Ми сильні та розумні, але іноді, поряд із жінкою, просто сильні.
Я намагався б не плутати чоловіка з подружкою. Навіть якщо це не ваш чоловік. У крайньому разі він друг. Він може розбиратися в косметиці, колготках та кулінарії краще за доньку знайомої вашої мами, але він син, а не донька.
Я б не дозволяв іноземним словам впливати на мене, моє життя, мого чоловіка та стосунки з ним.
Я не прояснював би, але намагався б у кожний момент бути ясною і зрозумілою. І вимагав би того ж щодо себе.
Я б безсоромно і без почуття міри любив, купував, приймав у подарунок, накопичував сукні, туфлі та квіти.
І я б не морочився думкою людини, яка міркує про ситуацію, в якій вона не була і ніколи не буде.
– Ігоре, до вас можна записатися?
Час, місце, начебто все погодили.
– Заходьте. Перевдягатиметеся?
Здивований погляд.
– А навіщо?
І справді, сукня легка.
– Туфлі змінні взяли?
Вкрай підозрілий здивований погляд.
– А хіба треба?
Ну гаразд, на вулиці сухо, у тапках теж ОК.
– Давайте просто походимо під музику.
Збентеження на межі страху. Це буває. Ходимо.
– Не поспішай. Якщо будеш лінивою, буде більше контакту.
Друга мелодія. Взагалі здорово ходимо.
– А можна спитати? Ви ж Ігор?
– Ну так. Тримай всі ноги на підлозі.
– А ВИ ТОЧНО ПСИХОТЕРАПЕВТ?
-… А ви це… того… не того… ви хіба не на танго? Ви на терапію…
Зараз.. Стільчики принесу…
– Ну ні! Почали, то продовжуйте!
Розставляти уроки та консультації легко. Тільки синенький димок тихо струмує з вух і волосся в кучерики завиваються. Сиві. А так взагалі легко.
Особливо якщо бачиш танго як психотерапію, а психотерапію – як танець.