Як не читаючи зрозуміти, що текст не має нічого спільного із психотерапією?
Осуд
Думка не моя, її висловив у Fb хтось із українських психотерапевтів. Але мені вона так подобається, і я її так довго думав, що вже має спрацювати правило набувальної давності.
Психотерапевт не засуджує. Він ставиться до “інфантильного нарцисизму”, як медик до гіпертонії і не каже «приходьте, коли вилікуєтесь». Текст із відтінком осуду – це не про психотерапію.
Засуджувати – погано, ті, хто засуджують – горіть у пеклі.
Поради
Психотерапевти щосили не дають порад. Єдина можлива порада – «відчуй, зрозумій» або «приходь наступної суботи» або «оплати пропуск». Крім того, психотерапевт не зізнаЄться, що вам робити з вашим життям.
Не слідуйте чужим порадам і не читайте тих авторів, які їх дають.
Знання істини
Психотерапія хоч і використовує (іноді) науковий метод, проте – не наука. Це творчість, мистецтво. Безнадійна спроба зрозуміти (не завжди розумом), а не пояснити. Психотерапевт із високою впевненістю не знає, як правильно жити та бути щасливим.
Не вірте тим, хто знає, і істину вже збагнув. Вони помиляються. Я це точно знаю.