Бідні, щоб залишатися бідними, мають працювати важче, ніж багаті, щоб залишатися багатими
Командор Ваймз, «Політекономічний трактат про черевики»
(Бо кожен психотерапевт має колись почати вчити людей, як правильно ставитися до грошей. Це ще з Фрейда традиція – він придумав психоаналіз не тільки для лікування, але і щоб пояснювати все, від мистецтва до політики.)
Цей текст міг би називатися «Чому ви маєте менше грошей, ніж ви заслуговуєте, і чому не буде більше», але я відмовився від такої назви, як від недостатньо песимістичної.
Тож перейдемо до причин.
1. Вам хтось навіяв, що ви
а) заслуговуєте/«достойні більшого»,
і тому
б) світ має дати вам гроші.
Перше твердження ми відкидаємо за принципом леза Гітченса («що стверджується без доказів, може бути відкинуто без доказів»).
Друге твердження ґрунтується на припущенні, що світ справедливий. Можливо. Але тоді ви якраз маєте те, на що заслуговуєте.
А якщо світ несправедливий – він не дасть вам те, на що ви заслуговуєте.
Водночас, якщо світ несправедливий, він може дати вам те, на що ви не заслуговуєте. В цьому є блідий промінчик надії.
2. Друга причина полягає в тому, що ви необачно народилися в недостатньо багатій і недостатньо впливовій сімʼї. Відповідно, у вас на старті не було значної суми на рахунку, квартири, авто і т. п. На все це ви заробили самостійно, все купили – і тепер у вас знову немає грошей. Але є зобовʼязання за кредитом. Все відповідно до політекономічних поглядів пратчеттівського Командора Ваймза (бідні витрачають на неякісне взуття значно більше, ніж багаті – на якісне 1) і підтверджується трьома євангелістами з чотирьох: «Бо хто має, тому дасться; а хто не має, у того відбереться і те, що має».
3. Оскільки ви мали необачність народитися у недостатньо багатій сімʼї – ви отримали відповідний мозок.
Найвагомішим предиктором розвитку вашого неокортексу є соціальний та фінансовий статус ваших батьків до ваших пʼяти років. Так стверджує д-р Сапольскі у своїх лекціях 2. І хоча він не посилається на конкретні дослідження, ставити під сумнів ствердження вченого з бородою може тільки вчений із більшою бородою (загальновідомий принцип наукової дискусії). На практиці це означає, що ви:
а) будете в більшості випадків обирати те, чого хочете зараз, а не те, що для вас добре і корисно в довгостроковій перспективі 3;
б) будете хотіти те, що хочуть продати вам інші, а не те, що задовольнило би ваші особисті потреби.
Тобто, скоріше за все, замість корисного недорогого бетонозмішувача ви купите останній айфон. У споживчий кредит 4.
І оскільки статус ваших батьків до ваших пʼяти років вже не зміниться, то по неокортексу маєте те, що маєте. Або вам доведеться в нього значно вкладатися через освіту і психотерапію, але на це у вас не буде грошей – бо ви купили айфон.
4. Оскільки ви мали необачність народитись у недостатньо багатій сімʼї – ви отримали відповідне виховання. Тобто цілий комплект інтроєктів5 на вибір:
– треба важко працювати (при цьому не вчать вимагати відповідну винагороду);
– треба купляти тільки необхідне (при цьому не купується корисне – те, що економить або генерує гроші);
– всі багаті – крадії, гроші – це бруд, ми вищі за це і т. п.
Є більш просунуті сучасні інтроєкти:
– треба прагнути більше заробляти, а не менше витрачати (в результаті ви витрачаєте більше, ніж заробляєте);
– гроші – це не про гроші (а про енергію, стосунки, все, що завгодно; прийнявши це, ви матимете все, крім грошей);
– якщо хочеш – можеш (і ви будете нехтувати скромними, але реальними заробітками, та витрачати свою енергію на боротьбу із самозвинувачуванням в тому, що не стали мільйонером, бо недостатньо хотіли).
Окрім того, якщо ваші предки пережили розкуркулення та інші цивілізаційні досягнення совєтів – у вас глибоко прошите імпліцитне знання, що мати дві корови не можна, бо відберуть і законні пів кози. Треба всюди прикидатись бідним, а добробут – загроза свободі та життю.
5. Оскільки ви мали необачність народитись у недостатньо багатій сімʼї – ви не отримали освіти в Оксфорді, стартового соціального капіталу у вигляді необхідних звʼязків у політичних і бізнес-колах, первинного карʼєрного поштовху. І зараз вам треба конкурувати з тими, хто все це отримав.
Звісно, є винятки. Всім відомі історії про хлопця з бідної сімʼї, який став мільйонером. Так буває. Саме тому й існує слово «виняток».
Враховуючи викладене в пунктах 1–5, вирощування грошового дерева, курси «відносини з грошима» або «пробити фінансову стелю», трясіння гаманцем на молодий місяць – це порівняно дієві методи, доволі реалістичний шанс щось змінити.
Тепер до питання, що ж робити (крім вирощування і трясіння). Бо психотерапевт має знатися на таких речах і вказувати шлях.
Перше, як ви вже точно зрозуміли: народитись у багатій сімʼї з високим соціальним статусом.
Друге: позбутися інтроєктів з п. 4. Оскільки я там все розписав, а ви все прочитали та зрозуміли – тут все ок. Ви вже від них вільні.
Третє: прислухайтеся до Френсіса Фукуями, який говорить, що основа економічного процвітання суспільства – це довіра. І це вірно щодо особистого процвітання.
Просто навчіться справляти враження людини, гідної довіри – і до вас вишикується черга охочих віддати вам свої гроші. Це просто. Тепер ви знаєте.
Дисклеймер: якщо щось у цьому тексті здалося вам іронією – то це не іронія.
________________
1 Науково підтверджений факт. Багаті купують пару якісного взуття за 200 USD і користуються нею десятки років. Бідні купують пару неякісного взуття за 20 USDкожен сезон і ходять з мокрими ногами. Додатково див. Min, J., Azevedo, I. L., Michalek, J. J., & de Bruin, W. B. (2021). “The poverty premium in energy-efficient lightbulbs”.
2 Family income, parental education and brain structure in children and adolescents. Kimberly G. Noble, Suzanne M. Houston, et al. Nature Neuroscience, 2015. Тезисно: а) рівень доходу сімʼї корелює з площею поверхні кори головного мозку; б) найсильніша кореляція – в зонах, що відповідають за мову та виконавчі функації – самоконтроль, робочу памʼять та планування; в) різниця в доході має найбільший вплив на структуру мозку саме у найбідніших верств населення.
3 Mullainathan & Shafir “Scarcity: Why Having Too Little Means So Much” (2013). Концепт: Коли людина постійно зосереджена на виживанні («де взяти гроші на їжу сьогодні?»), її мозок перебуває в стані «тунелювання». Це виснажує неокортекс і активує древніші структури мозку, відповідальні за миттєві реакції.
4 Дослідження підтверджують, що IQ після отримання зарплати підвищується на 13 пунктів, так що надія є (див. Mani, A., Mullainathan, S., Shafir, E., & Zhao, J. (2013). Poverty Impedes Cognitive Function. Science.)
5 Інтроєкти – чужі думки, переконання, істини, які ми “проковтнули, не прожувавши”, і досі не переварили.