Опубліковано автором izpsychogestalt

Стосунки

Єдине, що треба зрозуміти про стосунки: їх вигадали психотерапевти, аби продавати більше терапії. Щоб їм було про що працювати, а вам – над чим працювати. У них самих стосунки настільки еталонні, що зберігаються у Палаті мір і ваг, а непосвячених вони намагаються заплутати.

Кажуть, що вам має бути добре й одне без одного, що потрібно бути самодостатніми, автономними, як бойлер.

«Я прийшов у цей світ не для того, щоб мити за тобою посуд, ти прийшов у цей світ не для того, щоб я мив за тобою посуд, якщо ти його помив – добре, якщо ні…».

І щойно вам після важкої роботи над собою стане і без іншого нормально, щойно ви досягнете нещадної автономії, вам скажуть, що всі проблеми – через вашу нездатність до близькості, через небажання прийняти потреби іншого як важливіші за свої. Казатимуть про довіру та відкритість, спільність, їжаків 1, емпатію та дзеркальні нейрони.

І не встигнете ви відростити зрілий пучок нейронів і обвити ними партнера, як вам нагадають про кордони. Їх вам порушують, а ви їх не обстоюєте. Потрібно терміново піти та відстояти, світ сповнений аб’юзивних глазайтерів, інфантильних маніпуляторів. Для цього вам потрібно терміново розблокувати свою агресію, пред’явити її, розмістити у стосунках і запустити проживання. Злість – це близькість, а великий живіт – це мама. Випустіть її, інакше в жодний бодіпозитив не влізете.

І якщо вам досі не все ясно, прочитайте дванадцять жорстких правил або кілька маніфестів. І коли каша в голові почне википати, проговоріть ротом і проясніть це з партнером. Нехай і він помучиться.

Добре, що це все неправда, що психотерапевти не знають і не претендують знати, як будувати стосунки, жити в цьому світі, бути щасливими. І що робити клієнту до чи після сесії. Як і їм самим. По-людськи знають, професійно – ні. Вони вміють досліджувати (не)життя та біль, досліджувати настільки глибоко, що клієнт іноді може щось змінити.

А як жити і бути щасливими 2, намагаються зрозуміти філософи і точно знають таксисти. І оскільки психотерапія – дитя адюльтера психіатрії з філософією (так кажуть), терапевти завжди трохи філософи й іноді не помічають, що сесія вже закінчилася.

__________
1 Проблему іжачків, їх прагнення та неможливість близькості досліджується давно. В різних аспектах її розглядали Шопенгауер (“Parerga und Paralipomena”), Фройд (“Масова психологія і аналіз людського “Я”), а також Тітонька Оґґ (“Пісня про їжачка”, широко відома у Пласкому світі).

2 … знає Мартін Селігман (див. модель PERMA в його книзі “Flourish: A Visionary New Understanding of Happiness and Well-being”)

Інші тексти: