Свобода волі – Ігор Забута

Мені дуже цікава тема свободи волі. На власному досвіді вкотре переконуюсь, що Сапольскі правий – її немає. Принаймні в чоловіків.

Перерва між сесіями, виїхав на каву, ще є півгодинки, думаю – зайду до крамниці електроінструменту, просто подивлюсь. Я дуже вразливий до естетики електроінструменту. А крамниця прямо поряд з «Victoria’s Secret» – такий собі чоловічий аналог. Заходжу, вмикаю чисто естетичне сприйняття, платонічно розглядаю. Консультант, приємний хлопець із круглим обличчям, ненав’язливо здалеку пропонує допомогу. А я так стримано:
– Я тільки подивитись.
– То дивитись краще з кавою. У нас дуже файна кава! Зараз я вам приготую.
– … Ну звісно, дякую, давайте з кавою.

П’ю, дивлюсь. Хлопець тримається від мене трохи подалі, але всім тілом демонструє готовність стрибнути мені ̶н̶а̶ ̶с̶п̶и̶н̶у̶ на допомогу. Перечіпляюсь за ящик для інструменту. Хлопець радісно стрибає, вихоплює ящик у мене з-під ніг і так по-змовницьки каже:
– Ви знаєте, це такі нові ящики, на них можна стояти. Драбини не треба.
Ставить ящики один на інший, залазить на них і так задоволено стоїть, ніби все життя мріяв на ящику постояти. Дуже мені захотілось теж постояти і той ящик купити, але ну зовсім не потрібний.

У цілому я майже не постраждав – купив тільки електропилу з акумулятором і зарядною станцією¹. Намагався донести, що в мене не так багато тих дерев є, щоб електро купляти, на що консультант відповів, що вона не стільки для пиляння, скільки її просто приємно мати. Ну, як плоскогубці. Не заперечиш. Я на нього тоді з повагою подивився – як на колегу, тільки в іншому підході.

Ще він показував мені чудовий секатор і дуже красиву сокиру, і я навіть подумав, що оці кредитні ліміти – не така вже й погана штука. Від сокири врятувало тільки те, що час ну зовсім сплив. Коли виходив, мав необережність затримати погляд на дуже красивому генераторі – ще й про нього поговорили, домовились, щойно такий самий інверторний завезуть, вони мені зателефонують. Це все в «Дніпро М» – не в порядку реклами, а щоб побереглися.

За деякий час, коли відійшов від того мороку і трохи відновив купівельну спроможність, заскочив у «Флагман», купити гачки. Вийшов зі спінінгом, котушкою й цілим пакетом до того мені невідомих, але дуже необхідних дрібничок. Краще б купив генератор – було б дешевше.

Тому так, ніякої свободи волі точно нема. І поки я про це думаю, хтось на цьому наживається. До речі, біля стендів з фідерами бачив дівчину із замріяними очима. А в тому «Дніпрі» бачив жіночку – в неї таке обличчя було, ніби вона якусь солодку поезію про себе читала. Тобто там нікому пощади не буде.

Ну а я що – читаю далі доктора Сапольскі, заспокоюю нерви. Маю електропилу – це дійсно приємно.

___________

¹ Щоб підтвердити дослідження Б. Лібета, свідоме рішення я прийняв після оплати картою.

Інші тексти: